Перегляд зоряного неба в Google Earth
Пригадую, писав я колись про програму Stellarium — такий собі віртуальний планетарій. І там обізвав цю програму «Google Earth-ом навпаки».
Ймовірно почувши це :) команда Google Earth закатала рукава і ось нещодавно, з виходом нової версії програми (Google Earth 4.2) в ній також стала доступна функція перегляду зоряного неба. Тут уже Google постарався :)
Після натиснення на кнопочку «Перемикання між переглядом Землі і неба» на верхній панелі управління, відкривається вид зоряного неба над поточною точкою Землі, що переглядається в програмі. Ще одне натиснення — і ви повертаєтеся до попереднього вигляду.
Після переходу в режим перегляду неба, його зображенням можна крутити в різні боки, наближати і видаляти, вмикати і вимикати інформаційні шари — все так само як і в звичайному режимі Google Earth.
Вмикаючи і вимикаючи інформаційні шари зоряного неба Google Earth можна бачити обриси сузір’їв, отримувати інформацію про доступні для спостереження зірок, переглядати фотографії з телескопа Hubble, дізнатися про положення і фази Місяця і положення планет Сонячної системи на два найближчі місяці і багато чого іншого. Шкода тільки, що майже вся інформація доступна лише англійською мовою :(
Більше уявлення про нові можливості Google Earth допоможе дати відеоролик:
Слід також відзначити, що на відміну від Stellarium це не симуляція виду зірок, а справжні фотографії зроблені за допомогою телескопів. З одного боку це добре (адже так ми бачимо реальні зірки), а з іншого не дуже — пропадає відчуття простору. А при досягненні максимального збільшення згадується міф про кришталеву сферу з прибитими до неї зірками — крути не крути коліщатко мишки більше нічого нового не побачиш. Ось він горезвісний край Всесвіту!
Тут звичайно я трішки загнув зайвого — адже і в Stellarium, після певної рівня наближення «все пропадає», але там якось… реалістичніше пропадає :) Та порівнювати Stellarium з Google Earth все-таки несправедливо — кожна з цих програм є унікальною.