Шпалери Firefox
Чудові шпалери з логотипом «кращого браузера всіх часів і народів»:
Завантажити ці та інші шпалери (з Вогнелисом і не тільки) можна тут.Чудові шпалери з логотипом «кращого браузера всіх часів і народів»:
Завантажити ці та інші шпалери (з Вогнелисом і не тільки) можна тут.Продовження. Початок дивіться тут.
Минули роки. Приставки були забуті, роздарені і поламані. На моєму столі стоїть вже «справжній» комп’ютер. І ось все частіше став помічати я ностальгію за цими самими «Томб Райдерами».
Але що мене зупиняє? Адже ці ігри не лише для приставок виходили! Понишпоривши у супермаркетах і магазинах старих дисків я знайшов майже все. Майже. У це «майже» не входила серед іншого перша і, за визнанням багатьох фанатів «Tomb Raider», найкраща гра серії.
Ви не ностальгуєте за досівськими іграшками? Знайшов ось на YouTube відеоролик складений з фрагментів »справжніх» ігор: Monster Bash 2, Crystal Caves, Duke Nukem, Jazz Jackrabbit, Mario and Luigi, Fury of the Furries, Hocus Pocus, Secret Agent, Prince of the Persia 2…
… Commander Keen 4, Magic Pockets, Oxyd, Krustys Super Funhoue, Fire and Ice, Ski or Die, Incredible Toon Machine, Warcraft, Karateka, Lamers, Lost Vikings, Prince of the Yolkfolk, Another World, Worms Plus, Pinball World, Teenagent, Chain Reaction, Tyrian.
До гри Tomb Raider у мене особливо теплі почуття. Це перша «справжня тривимірна» гра в яку мені пощастило зіграти. Як зараз пам’ятаю той похмурий день, коли рятуючись від чергового нападу дощу, увійшов в один з ігрових «салонів» присутніх у той час майже на кожному розі мого містечка.
У напівпідвальному приміщенні, де раніше «до перебудови», розташовувалася дитяча кімната міліції стояло кілька столів з квадратними трунами телевізорів (чомусь мені тепер здається що це були наші старенькі «Електрони») а біля них сіренькі перші PlayStation. Це зараз ми поблажливо хмикаємо — а що таке «PlayStation I». А тоді, кількість цих PlayStation у місті вимірювалося буквально кількома десятками, причому більшість з них були в ось таких «ігрових кімнатах».
Побродивши між столами і подивившись на «майже як в кіно» графіку ігор, я вже було вирішив йти, але дощ на вулиці на мою радість не припинився, а навіть навпаки — посилився.